ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РІЧОК НА ТЕРИТОРІЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОЛТАВСЬКОГО ЦГМ

Стаття 1 РічкиІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РІЧОК НА ТЕРИТОРІЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОЛТАВСЬКОГО ЦГМ

Територія гідрологічної відповідальності Полтавського ЦГМ включає басейни лівобережних приток Середнього Дніпра: річок Сула, Псел та Ворскла у межах державного кордону України.

Історія дослідження вод на даній території бере початок з давніх часів. Перші згадки про річки можна знайти у літописах Київської Русі: про річки Ромен, Хорол (1095 р.), р. Сула (1107 р.), р. Ворскла (Ворскло, Ворбскла, Въръскла, Ворскола, Ворсклъ) з Мерло (Мерлью) (1183 р.), р.Псел (Псіол, Псло) з Хоролом і Говтвою (Голтвою) (1111 р.) та у «Повести временных лет» (1113 р). Прості описи місцеположення річок містяться в «Книге Большому чертежу» , що була опублікована в XVII ст. : «А от Думчево Кургану ис под Муравские дороги вытекла река Псел и пала, ниже Сулы реки 30 верст, в Днепр».

Проте тільки з другої половини ХУІІІ ст. дані про річки, озера стали більш детальними, більш науковими. Через велику зацікавленість уряду Росії та громадськості у розвитку економіки, судноплавства на території, намісникам та губернаторам було рекомендовано складати описи підвладних їм областей. Саме ці описи Київського, Харківського намісництва та Лівобережної України, загалом, можна вважати першими джерелами інформації про річки. Так, «Опись рек, озер, болот и гор Киевского наместничества 1785 г. » [1], містить короткі описи більш як 10 річок території. Описна комісія, що складалась з козацьких старшин та канцеляристів, повинна була вказати довжину, ширину, глибину річки, якість води, наявність порогів, мілин та інших перешкод для судноплавства. Наприклад, про річку Перевід зазначено, що вона «Причисляєтся к числу средних рек. Вершины имеет в Козелецком уезде; через который протекая и пройдя почти весь уезд Пирятинский, впадает здесь в самом городе Пирятин в речку Удай. Теченіе ея болотистое и имеет на себе плотины с мельницами. Берега отлогие.» А в описі Харьковского намісництва вказано, що «Глубина реки [Ворскла] бывает в само жаркое летнее время в мелких местах поларшина, а ширина, кроме болот окружающих оную, тритцать сажень» [2]. Звичайно, ці описи можна вважати досить приблизними, проте вони можуть характеризувати загальний стан річок на той час. Слід відмітити, що річки були чистими, багатими на рибу, проте в руслах були численні штучні перешкоди: козацькі млини, «гаті, дорожніе и мельничные плотины», живоплоти для риболовлі, які заважали судноплавству. Наприклад, за даними Самородова В.М [ 3] у 70—80- роках ХУІІІ ст. на р.Сула, Удай, Оржиця було 34 водяні млини, а на р.Сліпорід, Вільшана та Вільшанка – 27.

Протягом ХІХ ст. інтерес до водних ресурсів Полтавщини тільки зростав. З’являються ідеї щодо розвитку судноплавства на річках Псел, Сула та Ворскла, будівництва судноплавних каналів, які поєднають басейни річок Псел та Ворскла, Псел та Десна. З цього приводу проводяться численні обстеження річок, публікуються книги та статті, присвячені природним водам території. Доволі часто ці обстеження містять тільки суб’єктивний погляд автора: «В прошедшем году (1844) во время упадка воды, в сентябре месяце, я исследовал фарватеры Сулы, Псла и Ворсклы и нашел, что высота воды в то время года могла поднять плоты и, с легким грузом, небольшие плоскодонные суда  [ 4 ]» А в «Записках про Полтавську губернію»  за 1846 р. читаємо про можливості судноплавства на річці Сула наступне: «Судоходство [на р.Сула] на барках и плотах только вниз по теченію. Прочіє суда ходять вниз и вверх на шестах, завознями или якорями или на парусах»[5]. Щоправда, в Записках містяться цікаві дані інструментальних вимірювань розмірів русел річок в межень та повінь (таблиця 1).

Таблиця 1. Характеристика деяких річок Полтавщини у ХІХ ст. за даними роботи [ 5 ].

 Річка- пункт Глибина, саж / м Ширина, саж./м Ширина розливу, верст/км
р.Удай- м.Пирятин 3 / 6,4 20 / 43 1-2 / 1,0 — 2.1
рУдай – с.Кроти 1,5 / 3,2 15 / 32 1-2 / 1,0 — 2.1
Р.Удай –с.Тишки 1,5 / 3,2 17 / 36,2 2-2,5 / 2,1 -2,7
р.Ворскла-с.Н.Млини 2 / 4,3 12 / 25,6 0,5 – 1 / 0,53-1,0 .

 

Аналогічну інформацію про ширину річок наводив у своїх працях харківський професор геології І.В.Леваківський (Рис.1).

Значну кількість інформації про водні об’єкти цього періоду часу можна почерпнути із детальних військових топографічних карт Шуберта-Тучкова, так званих «трьохверстівок» (масштабу в 1см — 3 версти, або в 1 см — 1260м). При побудові цих карт топографічна зйомка місцевості здійснювалась інженерами — опографами з 1846 до 1898 рр. На картах вказувались річки, струмки, болота, озера, млини, переправи, мости, дороги, населені пункти тощо [10].

Рис.1. Фото таблиці з даними професора Леваківського [6] з книги В.В.Докучаєва [7]

У ХІХ ст. особливо позитивний вплив на розвиток географічної науки  і гідрології, зокрема, мали спеціальні наукові експедиції, які комплексно вивчали водні об’єкти природи. Так, гідролог В. Лохтін був начальником Дніпровської пошукової експедиції (1882 – 1892), що вивчала гідрологічні та водогосподарчі проблеми на території України. У цей період виходить його праця «Річка Дніпро» (1886) [3].

Доцент Київського політехнічного інституту Євгеній Володимирович Оппоков, який пізніше став одним з основоположників гідрології в Україні, у 1894 – 1898 рр. працював у складі експедиції з вивчення гідрологічного режиму річок басейну Дніпра, зокрема, по дослідженню можливості осушення боліт на території Полтавської губернії. Експедиція здійснила детальний опис основних річок, і, що особливо важливо, перші інструментальні вимірювання ширини, глибини та витрати води цих річок в різних точках (Рис.2, 3 ). Підсумком роботи стала книга «Речные долины Полтавской губернии», яка була видана в 1905 р. у м.Санкт-Петербурзі [ 9 ]. За ці дослідження він першим з українських учених у 1916 р. був нагороджений Російським географічним товариством Великою  Золотою  медаллю  імені Ф. Літке.

Наприкінці XIX століття основна увага дослідників природи зосередилася на вирішенні проблеми боротьби з посухами й пиловими бурями у степу й лісостепу. Золотою сторінкою в історії світової науки є результати експедиції по всебічному вивченню цих проблем, яку очолював видатний вчений, природознавець Василь Васильович Докучаєв на території Полтавської губернії. У 1878 р. він узагальнив результати досліджень у магістерській дисертації «Способи утворення річкових долин Європейської Росії», де подав власну гіпотезу походження річкових долин і неодноразово згадував наші річки [7 ].

Рис.2. Фото з  книги Оппокова Є.В: Вид на болото та р.Удай біля с.Обичів Прилуцького у.(нині село Прилуцького району). На передньому плані робітники вишукувальної партії П.П.Ганько [9]

Рис.3. Фото  з книги Оппокова Є.В. з даними про виміряні параметри річки Псел [9]. Довідково: 1 сажень= 2,1336 м.

Визначною також у цей період була робота гідролога і гідротехніка Н. Максимовича «Дніпро та його басейн» (1901), написана на основі даних експедиції, де подано детальну характеристику Дніпра та короткий опис його приток [11].

У Радянському Союзі була продовжена практика здійснення періодичних наукових гідрографічних експедиції з вивчення особливостей річок та їх басейнів. Матеріали експедицій, що здійснювались в басейнах наших річок включали результати інструментальних вимірювань, побудовані поперечні профілі, описи господарського використання річок тощо [16].

У ХХ ст. і на початку ХХІ ст. подальше дослідження річок здійснювалось на науковій основі, з використанням супутникової інформації, різноманітних методів збору, аналізу та інтерпретації даних. Проте основою для більшості наукових досліджень річок слугували дані постійних спостережень за різноманітними їх параметрами (рівнем, температурою, витратою води, якісним складом, вмістом наносів), отримані у фіксованих точках гідрометеорологічної мережі, яка нині належить до Полтавського обласного центру з гідрометеорології Українського гідрометцентру (див. статтю «Історія формування мережі спостережень на річках»).

Тривалий період спостережень за різноманітними параметрами річок на мережі дав можливість ученим здійснювати різноманітні узагальнення та аналіз даних про основні гідрологічні характеристики річок у вигляді довідників, монографій [13, 14, 15 ], спеціальних карт, виявляти закономірності їх розвитку та поширення у вигляді монографій, дисертацій та численних статей. Для нашого регіону найбільше наукових гідрологічних досліджень виконано вченими Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. БДосить багато робіт присвячено загальним питанням формування стоку води та водного балансу річок [17, 21-26, 28, 30 ], гідрохімічного режиму та якості води [18, 20, 29, 31, 32, 42-43]. Дещо менше вивчені проблеми зміни теплового водного балансу та формування льодових явищ [33-34 ], оцінка руслоформуючих витрат води [35], стік наносів [27] та інші аспекти гідрологічного режиму річок [19].

Наприкінці ХХ ст. гостро встало питання якості води в річках, тому почала формуватись система спостережень за якістю річкових вод, станом забруднення, величинами забору і скиду стічних вод. Таку роботу також постійно виконували працівники Полтавського ЦГМ та Українського гідрометцентру, а також періодично (2-4 рази на рік) виконували підрозділи Держаної екологічної інспекції (відділ інструментально-лабораторного контролю) та Полтавського обласного лабораторного центру МОЗ України. Дані про вміст забруднюючих речовин у воді в контрольних створах на річках Сула, Псел, Ворскла, Удай, Хорол, Оржиця, Коломак, Суха Лохвиця, Тагамлик та ін. за 2013-2015 можна знайти в щорічних електронних публікаціях «Екологічного паспорту Полтавської області» на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної адміністрації. Аналіз даних спостережень періодично здійснювався спеціалістами-екологами, наприклад, вченими Полтавського технічного університету ім. Юрія Кондратюка [39-41].

Вивчення річок можна вважати неповним без дослідження динаміки річкових русел. Епізодична оцінки руслових процесів річок Псел, Ворскла за допомогою порівняння різночасових карт також здійснювалось полтавськими вченими [36-38 ].

Окремим масивом даних про річки можна вважати епізодичні вимірювання параметрів річок, що здійснюються при проєктуванні гідротехнічних споруд спеціалістами проєктних організацій, або спеціалістами Держводагенства.

Віра СМИРНОВА, к.геогр.н., провідний гідролог

Список використаних джерел

  1. Опис рік, озер, боліт та гір Київського намісництва 1785 р.//Описи Київського намісництва 70-80 р.: Описово-статистичні джерела.-К.:Науково думка, 1989. С.161-173.
  2. Описи Харківського намісництва кінця XVІІІ ст.: Описово-статистичні джерела / Упорядн.: В. О. Пірко, О. І. Гуржій; Ред. кол.: П. С. Сохань (відп. ред.), В. А. Смолій (заст. відп. ред.), Ф. П. Шевченко, Г. В. Боряк. АН Української РСР. Археографічна комісія, Інститут історії України; Центральний державний історичний архів УРСР у м. Києві; Центральний державний військово-історичний архів СРСР; Донецький державний університет. – К.: Наук. думка, 1991. – 278 с.
  3. Самородов В.М. Якими були річки нашого краю у минулому?//Наш рідний край. Вип.5. Полтава, 1990. С.17-24.
  4. Н.А. Возможность судоходства по рекам Суле, Пслу и Ворскле // Прибавление к Полтавским губернським відомостям. 1845. №34. С.317.
  5. Естественная система вод [на территории Полтавской губернии]// Арандаренко Н.М. Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 г. ч.ІІІ. –Х.:Сага, 2011. С.35-42.
  6. Леваковский И. Способ и время образованія долин на юге Россіи. –Х. 1869. -46 с.
  7. Докучає В.В. Способы образования речных долин Европейской России. С-Пб.: типография В.Дермакова.1878.
  8. Шоробура І. Розвиток української географічної науки в ХІХ столітті //Молодь і ринок №2 (97), 2013.
  9. Оппоков Е.В. Речные долины Полтавской губернии: очерки работ экспедиции по орошению на юге России. Ч.2. .С-Пб.1905. -446 с.
  10. Воєнно-топографічна карта. (Ряд 21- лист 12; Ряд 22 – лист 10,11,12; Ряд 23 – лист 11,12,13; Ряд 24 – лист 11,12; Ряд 25- лист 12). Режим доступу: http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-trexverstovki-s-privyazkoj-dlya-gps.
  11. Максимович Н.И. Днепр и его бассейн.- К.:Тип.С.В.Кульженко, 1901. – 762 с. Режим доступу: http://lukl.kiev.ua/info/images/mat/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%. pdf
  12. Оппоков Е.В. Водные богатства Украины. – Х.: Гос. изд-во Украины, 1925, – 160 с.
  13. Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6. Украина и Молдавия./ Под ред. Н.С.Каганера. Л.:Гидрометеоиздат.1971. -654 с.
  14. Вишневський В.І., Косовець О.О. Гідрологічні характеристики річок України. –К.:Ніка-Центр, 2003. -324 с.
  15. Справочник по водным ресурсам СССР. Украинская ССР. Ч.1 /Под ред. Н.С.Каганера — К.:Укр.науч.-исслед. гидрометр. инст., 1954. — 620 с.
  16. Материалы по гидрографии СССР. Серия “Реки»/ Под ред.А.П.Доманицкого. Т.2.Бассейн Черного и Азовского морей (без Кавказа). Вып.5. Бассейн р.Днепр ниже устья р.Десна. Л.:Гидрометеоиздат. 1954. — 225 с.
  17. Бібік В.В., Винарук О.О., Лук’янець О.І., Хільчевський В.К. Просторово-часова характеристика стоку річок Сула, Псел та Ворскла// Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. т.4 (25). С.85-99.
  18. Винарчук О.О. Характеристика гідрохімічного режиму річок Сула, Псел і Ворскла/ Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011, т.2 (23). С.111 -128.
  19. Винарчук О.О. Загальна характеристика водокористування та водовідведення в басейнах річок Лівобережного Лісостепу (річки Сула, Псел та Ворскла) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011, т.4 (25). – С.169-178.
  20. Винарчук О.О. Вміст головних іонів та мінералізація води річки Ворскла// Фізична географія і геоморфологія. 2010, вип. 3 (60). – С. 215-224.
  21. Данильченко О.С. Особливості водного режиму річок Сумської області // Наук.записки Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка. Сер. Географ. науки. 2015, вип.6. — С.44-50.
  22. Данильченко О.С.  Порівняльний аналіз основних кількісних характеристик стоку малих річок Сумського Придніпров’я// Наук.записки Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка. Сер. Географ. науки. 2011, вип.2. — С.48-53.
  23. Волянський В.О. Зміна гідрологічних умов в заплавах рік Ворскла і Псел // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2002. –т.4. — С.68-72.
  24. Галущенко О.М. Водний баланс річкових водозборів басейну Дніпра за маловодні і багатоводні роки // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2000. – Т.1. –С. 173 – 176.
  25. Галущенко О.М. Балансова оцінка водних ресурсів річок басейну Дніпра, їх використання та охорона  в межах України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07. «Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія» / Галущенко Олександр Миколайович; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1998. – 18 с.
  26. Гребінь В.В. Оцінка сучасних змін мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2007. – Т.13. – С.85-92.
  27. Гребінь В.В. Оцінка режиму наносів річок басейну Дніпра (в межах України) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2000. – Т.1. – С.135-137.
  28. Гребінь В.В. Сучасний водний режим річок України (ландшафтно-гідрологічний аналіз). К.:Ніка-Центр, 2010. -316 с.
  29. Лозовіцький П.С. Динаміка коливань стоку та хімічного складу води річки Сула // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2003. –Т.5. – С.155-165.
  30. Медвецька В.Б. Особливості водного режиму гирлових ділянок приток Дніпра // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2005. –Т.7. – С.85-92.
  31. Пилип’юк В.В., Лобода Н.С. Динаміка хімічного складу води за довжиною річки Псел та оцінка її якості // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія . 2010, т.4 (21).- С.125-133.
  32. Савицький В.М., Шевчук І.О., Пелешенко В.І. Формування і динаміка хімічного складу річкових вод приток Дніпра у зоні Лісостепу // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001, т.2. – С. 504-510
  33. Струтинська В.М., Гребінь В.В. Сучасні зміни елементів водно-теплового балансу в басейні Дніпра як передумова змін термічного та льодового режиму річок // Вісник Київ. нац. у-ту ім.Тараса Шевченка. Сер. Географія. 2007. Вип.54. С.24-26.
  34. Струтинська В.М. Вплив змін клімату на термічний та льодовий режими річок басейну Дніпра (в межах України) з другої половини ХХ ст.:автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07. «Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія» / Струтинська Віта Миколаївна; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2008. – 20 с.
  35. 35 Ободовський О.Г. Руслові процеси: підручник. – К.:ВПЦ «Київський університет», 2017.-511 с.
  36. Смирнова В. Г.Звивини русла ріки Псел та їх деформації // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2015.- Т.2 (37). — С. 74-80.
  37. Смирнова В.Г. Деградуючі русла річок Полтавщини // Фізична географія та геоморфологія. К.:ВГЛ «Обрії», 2012.- Вип. (66). С. 152-156.
  38. Смирнова В.Г. Палеорусла в долинах річок України // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2011. Т.1(22). — С.60-67.
  39. Степова О. В. Рома В. В. Аналіз впливу змін кліматичних умов на кисневий режим річки Псел.//Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. №2, — С. 113-119. Режим доступу: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.02.18
  40. Степова О.В., Булавенко Р. В., Рома В. В., Аналіз стану поверхевих вод Полтавської області в контрольних створах //Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. №1. – С.181-184. Режим доступу: https://doi.org/10.31210/visnyk2012.01.44.
  41. Голік Ю.С., Ілляш О. Е., Степова О. В. Екологічний стан бассейну річки Дніпро в Полтавській області / Вісник Інженерної академії України. – №1, 2013. – С. 197–200.
  42. Хільчевський В.К, Маринич В.В., Савицький В.М . Характеристика іонного стоку річок басейну Дніпра // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2003. –Т. 3. С.226-240.
  43. Хільчевський В.К., Ромась І.М., Ромась. М.І., Гребінь В.В., Шевчук І.О., Чунарьов О.В. Гідролого-гідрохімічна характеристика мінімального стоку річок басейну Дніпра. К.:Ніка-Центр, 2007. – 184 с.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *